Як навчити дитину вимовляти звуки «ч» і «ш»

Зміст
  1. У чому складність?
  2. Логопедичні вправи для дошкільнят
  3. Постановка «ч» і «ш» через інші звуки
  4. Поради щодо закріплення

Якщо вашій дитині 4–6 років і вона ще не впевнено вимовляє «ч» і «ш», то варто їй допомогти! Є багато способів, але найкращий варіант — перетворити навчання на захопливу гру, тоді результат радуватиме і вас, і малечу. Пропонуємо логопедичні вправи, які можна виконувати навіть вдома. Трохи уваги, наполегливості — й у вас усе вийде!

У чому складність?

Для шиплячих звуків характерний шум під час вимови. Щоб правильно вимовити «ш», дитині потрібно округлити й трохи витягнути вперед губи, розімкнути зуби, скласти язик «чашечкою» та з силою видихнути. У випадку зі звуком «ч» широкий кінчик язика потрібно притиснути до піднебіння, утворивши невелику щілину. В українській мові «ч» і «ш» вимовляються твердо й чітко, але в деяких словах їх можуть пом’якшувати голосні «і», «ю», «я».

У дітей виникають проблеми з вимовою цих звуків через певні причини.

  1. Якщо довжина під’язикової перетинки (вуздечки) недостатня, дитині не вдається правильно підіймати кінчик язика, тому звук спотворюється.
  2. Слабкий видих унаслідок частих респіраторних захворювань, запалення аденоїдів тощо.
  3. Високий тонус язика також не дає змоги звучати чітко. У цьому випадку шум стає розсіяним, а вимова неточною.
  4. Порушення фонематичного сприйняття. Дитина не розрізняє ці звуки на слух, відповідно їй важко їх повторити.

Часто достатньо кілька ефективних логопедичних вправ, щоб пояснити малечі, як управляти своїми органами мовлення.

Логопедичні вправи для дошкільнят

Ці логопедичні вправи практикують фахівці під час занять із дітьми, які погано вимовляють шиплячі. Перш ніж розпочинати, підготуйте дзеркало й потренуйтеся самі. Так вам буде простіше пояснити дитині, як саме їй потрібно виконувати ту чи іншу логопедичну вправу.

«Чашечка»
Широко відкрийте рот, поставте язик вгору, спрямовуючи його до верхніх зубів, але не доторкаючись до них. Утримуйте це положення впродовж 10–15 секунд. Відпочиньте й повторіть логопедичну вправу. Це допоможе зміцнити м’язи язика.

«Бублик»
Утворіть губами коло, трохи висунувши їх уперед. 10 секунд утримуйте форму, потім розслабте м’язи. Повторіть цю логопедичну вправу 15 разів.

«Трубочка»
Висуньте широкий язик і спробуйте загорнути його бічні краї вгору. Глибоко вдихніть, а потім швидко видихніть повітря через утворену «трубочку». Виконуйте цю логопедичну вправу повільно, повторіть 10–15 разів. Це сприяє розтягненню м’язів і покращенню координації язика.

«Чистимо зубки»
Рот відкритий, кінчиком язика доторкніться до кожного зуба, починаючи з передніх і поступово переходячи до кутніх. Логопедична вправа допомагає зміцнити м’язи, забезпечує загальний розвиток мовлення.

«Гойдалка»
Широким язиком намагайтеся дотягнутися до носа, а потім до підборіддя, не закриваючи рота. Повторюйте цю логопедичну вправу 15–20 разів для розвитку контролю над органами мовлення.

Логопедичні вправи, які ми розглянули, спрямовані на всебічний розвиток. Головне завдання — повторити тонкі рухи артикуляційного апарату, розслабити м’язи, відчути правильне положення язика й губ.

Постановка «ч» і «ш» через інші звуки

Для постановки «ш» запропонуйте дитині вимовляти довгий звук «с», але в процесі тягнутися язиком не до передніх зубів, а вгору, до піднебіння. Можна повторювати склади «са», «си», «со», «ас», «ос», «аса», «аси». Але уважно стежте за правильним положенням язика.

Якщо малечі вже вдалося впоратися зі звуком «ш», покажіть, що «ч» можна утворити через об’єднання «тш». Нехай дитина спочатку вимовляє їх повільно, а потім поступово пришвидшується. Після кількох логопедичних вправ усе обов’язково вийде.

Поради щодо закріплення

Навіть коли дитина навчиться вимовляти «ч» і «ш», важливо деякий час не припиняти логопедичні вправи й постійно покращувати вміння. Для закріплення звуків читайте дитині віршики й скоромовки, вивчайте їх разом. Також корисно знаходити ці звуки в довкіллі й просити малюка їх повторити. Звертайте увагу дитини, який звук видає поїзд, спущена шина або повітряна кулька, листя на деревах, сухе сіно або солома, сторінки книги тощо. Важливо, щоб малюк не тільки вмів вимовляти шиплячі, але й мав різні асоціації щодо звуків, які його оточують.

І головне — стежте, щоб дитині було цікаво виконувати логопедичні вправи, вони не втомлювати її, не набридали. Тільки так можна досягти успіху!
 

Дата публікації:
31.03.2025
Кількість переглядів:
12
Попередня стаття

Наскільки була корисна ця стаття?
Не корисно
1
2
3
4
5
Дуже корисно
Не корисно
Дуже корисно