Як подолати дитячу тривожність?

Тривожність у дітей — природна реакція на зовнішні подразники. Перше відокремлення малюка від мами, нове оточення або зміни в режимі — це лише кілька прикладів ситуацій, що можуть викликати певний ступінь тривожності. Однак коли цей стан стає систематичним або надто інтенсивним, завдає чималих проблем, варто взяти ситуацію під контроль.

Що таке тривожність у дітей?

Спершу потрібно розібратися у відмінностях між поняттями «тривога» та «тривожність». Всупереч хибній думці, це не синоніми. Якщо тривога є природною реакцією на стресові ситуації, реальні загрози або нові обставини, то тривожність у дітей — це стан, коли нервове напруження стає зависоким і довготривалим, виникає навіть при незначних подразниках. 

Порівняймо ці два визначення на конкретних прикладах. Коли малюк відчуває тривогу, він може розплакатися або сховатися за мамою. З іншого боку, тривожність у дітей проявляється у формі постійного спостереження за оточенням, невиразного страху перед новими знайомими чи навіть у відмові від участі в загальних іграх. Така поведінка виходить за межі звичайного занепокоєння, вимагає уваги батьків і вихователів.

Причини дитячої тривожності

Тривожність у дітей можуть спровокувати різні фактори, і розуміння причини — перший крок у подоланні цього стану. Необхідно враховувати як повсякденні ситуації, так і серйозніші аспекти, що впливають на емоційний стан малечі:

• перевтома й недосипання;
• стресові ситуації, конфлікти вдома або в колективі;
• зміни в житті (переїзд, розлучення батьків тощо);
• внутрішні конфлікти й нав’язливі думки;
• страх повторення травматичного досвіду;
• генетичні особливості роботи нервової та ендокринної систем;
• залежності, наприклад, від гаджетів;
• гіперконтроль із боку батьків, психологічний тиск, страх не виправдати очікування;
• соціальна неуспішність, проблеми у взаємодії з оточенням, булінг.

Ознаки та симптоми

Виявлення тривожності в дітей вимагає уважного спостереження за їхньою поведінкою. У немовлят це проявляється через неспокійний сон, поганий апетит, постійний плач. У віці до 2 років основні причини — родові травми, вірусні або бактеріальні захворювання тощо.

Діти 3-6 років зазвичай уміють виражати свої емоції, тому тривожність може виявлятися у формі частих запитань, страхів або збільшеної чутливості до різних подразників. У деяких дошкільнят емоційне хвилювання проявляється через симптоми фізичного дискомфорту, як-от біль у животі або головні болі. 

Запідозрити тривожність у молодших школярів віком 7-10 років можна через зміни в академічній успішності, соціальних відносинах, перепади настрою. Також з'являються проблеми зі сном, погіршується апетит, дитина втрачає інтерес до звичайних занять.

У всіх випадках важливо звертати увагу на будь-яку незвичну поведінку або фізичні прояви. Не варто ігнорувати проблеми, оскільки є ризик, що тривожність впливатиме на загальний розвиток і самопочуття дітей.

Як допомогти?

Підтримка й розуміння з боку батьків надзвичайно важливі для подолання тривожності. Також варто враховувати індивідуальні особливості й потреби дітей. 

• Будьте відкриті до розмови. Спілкуйтеся з дитиною відверто, не сваріть і не засуджуйте її. Спробуйте дізнатися, що саме викликає в неї занепокоєння, як вона це відчуває.
• Подбайте про стабільність. Діти відчувають себе безпечніше в спокійному середовищі, коли знають, чого чекати. Встановіть регулярний розклад дня, щоб зменшити хвилювання.
• Акцентуйтеся на позитиві. Відзначайте успіхи дитини, цікавтеся її захопленнями, допоможіть їй знайти хобі й реалізувати себе в цій сфері.
• Залучайте професіоналів. У разі потреби не соромтеся звертатися по допомогу до фахівців. Наприклад, психолог допоможе вам швидше знайти причини нервового напруження й підкаже, як краще діяти.
• Будьте терплячими. Подолання тривожності в дітей вимагає часу й зусиль. Продовжуйте підтримувати малечу, навіть якщо результати не відразу помітні.

Кожна дитина унікальна, тому використання різних стратегій і комбінування методів буде корисним для подолання тривожності в дітей.

---