Як покращити вимову свистячих звуків [з], [ц], [с], [дз]

Ці звуки називають свистячими через особливості вимови — їх звучання справді схоже на свист. А ще вони завдають чимало клопоту малюкам та їхнім батькам. Діти часто неправильно вимовляють [з], [ц], [с], [дз], уникають цих звуків або взагалі намагаються замінити їх іншими. Ділимося з вами секретами розвитку мовлення, які допоможуть впоратися з будь-якими складнощами.

Причини проблем із мовленням

Розвиток мовлення в дітей потребує правильної артикуляції звуків, зокрема свистячих [з], [ц], [с], [дз]. Для вимови важлива правильна форма язика, а також його чітке положення. Кінчик широкого язика має упиратися в нижні зуби, а його бічні краї — притискатися до верхніх кутніх зубів. У результаті утворюється щілина для струменя повітря. Проте в деяких дітей м’язи язика можуть бути занадто слабкими. Струмінь повітря розтікається в різні боки, ось чому немає правильного «свистіння».

Ще одна розповсюджена проблема — порушення мовленнєвого слуху, який визначає правильність сприйнятого почутого й контролює власне вимову. Якщо дитина не вміє сприймати й аналізувати звуки, це може ускладнювати процес розвитку мовлення. Важливо вчасно виявляти порушення, займатися з дитиною артикуляційними вправами вдома або залучати до розвитку мовлення фахівців. Не варто ігнорувати ці проблеми, адже надалі це може негативно вплинути на навички читання й письма.

Способи постановки свистячих звуків

Розвиток мовлення в дітей передбачає різні методи. Варто стежити за прогресом, дослухатися до потреб малюка, щоб досягти результату. Пропонуємо чотири ефективні способи розвитку мовлення, які зазвичай застосовують фахівці.

1. Наслідування.
   Цей метод базується на слуховому й зоровому сприйнятті артикуляції. Запропонуйте дитині широко усміхнутися, залишивши невелику щілину між вустами. Язичок потрібно притиснути до нижніх зубів. Поясніть, що зараз ви співатимете пісеньку струмочка: «с-с-с-с» або повторюватимете за мухою: «з-з-з-з». Покажіть на власному прикладі, як усе має відбуватися. Дитина зможе повторювати за вами, що сприятиме швидшому розвитку мовлення.
2. Механічний спосіб.
   Цей метод розвитку мовлення потребує використання допоміжних засобів, як-от шпатель або зонд. Механічним шляхом артикуляційним органам надається певне положення. Наприклад, під час вимови звуку [з] потрібно помістити зонд або шпатель під язик і злегка підіймати його до верхніх альвеол. Під час вправ дитині не доводиться самостійно здогадуватися про положення артикуляційних органів, що значно пришвидшує розвиток мовлення. Після кількох тренувань вона зможе самостійно відтворити звук без сторонньої допомоги.
3. Постановка за допомогою інших звуків.
   Підхід базується на використанні звуків, які дитина вже добре знає. Наприклад, щоб навчитися вимовляти [ц], можна поєднати [т] і [с]. Спочатку потрібно вимовляти окремо й повільно, широко усміхаючись, «тс-тс-тс», а потім пришвидшуватися: «тс-ц-ц». Цим способом можна пояснити дитині утворення [дз]. Такий метод розвитку мовлення актуальний лише за умови, що малеча чітко та правильно вимовляє базові звуки.
4. Змішаний спосіб постановки.
   Це стратегія розвитку мовлення, що поєднує в собі кілька вищезгаданих методів. Використання різних підходів дає змогу ефективніше коригувати вимову й швидше досягти бажаних результатів. Наприклад, починайте з наслідування, потім переходьте до механічного способу й закінчуйте вправами на поєднання звуків.

Вправи для розвитку мовлення

Разом із малечею виконуйте спеціальні вправи, щоб підготувати артикуляційний апарат до правильної вимови свистячих звуків.

1. «Усмішка». Якомога ширше усміхніться, губи мають міцно змикатися. Упродовж 10 секунд утримуйте положення, потім 5 секунд відпочивайте. Цю вправу з розвитку мовлення повторюйте 5–10 разів.
2. «Парканчик». Вправа схожа на попередню, проте під час усмішки потрібно показати зімкнені зуби. Виконувати 10 разів.
3. «Чистимо зубки». Потрібно трохи розтулити рота й кінчиком язика обвести за нижніми зубами з одного боку в інший. Повторити 10–15 разів.
4. «Лопатка». Розслабити язик і покласти його на нижню губу. Для ефективного розвитку мовлення це положення необхідно утримувати 10–15 секунд.
5. «Гірка». Розтулити рота й кінчик язика міцно притиснути до нижніх зубів, а бічні краї — до верхніх кутніх зубів. Намагатися утримати форму гірки 15 секунд.

Розвиток мовлення не закінчується після того, як малюк навчився правильно вимовляти звуки — важливо довести цю навичку до автоматизму. Підтримуйте, мотивуйте й допомагайте дитині практикуватися щодня, щоб досягти впевненості.
 

---