З якого віку потрібно займатися розвитком уваги в дитини

Увага, як і пам'ять, розвивається в дітей з дуже раннього віку. Малюк чуйно реагує на все незвичайне, мимоволі зосереджується на привабливих чи яскравих об'єктах. Але разом із мимовільною увагою є ще й уміння зосереджуватися на одному або кількох об'єктах, утримувати цю концентрацію, легко перемикатися з одного об'єкта на інший, не втрачаючи фокусу. Саме на розвиток цих рис спрямована більшість вправ та ігор.

Проте вправи на уважність дітей 3 та 6 років можуть суттєво відрізнятися. Вікові біологічні особливості варто враховувати. Тут ми спробуємо просто й доступно поговорити про складне: коли та як починати розвивати увагу дитини.

 

Коротка відповідь: чим раніше, тим краще. Головне – правильно підібрати вправи, їх умови, тривалість та інтенсивність.

 

Розвиток уваги та вік

 

Нагадаємо, що увагою називають вибіркову спрямованість сприйняття на якийсь об'єкт чи явище. Простіше кажучи, це зосередженість на чомусь. Вона буває як усвідомлена, довільна (наприклад, на слова вчителя або батьків), так і мимовільна (інстинктивне зосередження на звуці, яскравому кольорі чи незвичайній події).

 

Батьки допомагають дитині з ранніх років розвивати її здібності: вчать самостійно тримати голову, утримувати предмети руками, розвивають тактильне, візуальне та звукове сприйняття. Сюди входить і розвиток уважності, здебільшого мимовільного її складника. Дитині дають сигнали, на які вона звертає увагу, або відвертають від чогось яскравою іграшкою.

Коли ми говоримо про розвиток уваги, важливо розуміти: батьки допомагають розвинути увагу дитини фактично з пелюшок. З віком змінюються лише характер вправ, їх тривалість та інтенсивність, а також аспекти уваги для тренування.

Як вік впливає на тренування уваги?

Загальне правило говорить, що чим менша дитина, тим менш тривалими повинні бути вправи. Концентрація уваги для дитини – це складний процес, який потребує сил. Розвиток когнітивних здібностей може завдавати дискомфорту, а природним «знеболювальним» є інтерес і допитливість малюка.

Чим веселіше проходить вправа, чим сильніше дитина залучена до тренування, тим легше ця вправа пройде. Саме тому більшість таких занять дається в захопливій формі або у форматі ігор.

Фахівці також виділяють постдовільну або вторинну мимовільну увагу, коли замість вольового зусилля концентрацію підтримує інтерес.

У таких умовах дуже просто перестаратися й перенапружити дитину. Важливо розуміти, що найкращі результати дають не стільки інтенсивні, скільки регулярні вправи.

 

Як вибирати вправи?

 

Є низка факторів, які не лише визначать навантаження конкретної вправи на дитину, але й зроблять ці заняття максимально корисними.

  • Участь різних аналізаторів

Традиційно найтривалішими вважаються музичні та фізкультурні заняття. Навантаження тут розподіляється рівномірніше, легше переноситься. Менш тривалими можуть бути вправи, пов'язані з дрібною моторикою рук. Ще коротшими — мовні вправи з картинками, а зовсім невеликими – суто мовленнєві.

  • Концентрація та перемикання уваги

Чим менша дитина, тим складніше їй довго утримувати концентрацію на одному завданні або об'єкті. Навіть якщо вправа неймовірно цікава, батьки можуть побачити ознаки втоми, коли малюк не налаштований продовжувати. Зрозуміло, що продовжувати в цьому випадку і не потрібно.

Тут важливо дотримуватись балансу: розвивати не тільки вміння глибоко концентруватися на одному завданні, але й перемикати увагу. Але це має бути м'який перехід, оскільки різкий викликає цілком відчутну дезорієнтацію, може бути поганим емоційним стимулом подальших тренувань. Варто припиняти заняття поступово, попереджаючи дитину заздалегідь.

  • Розподіл уваги

Чим більше об'єктів має тримати дитина в активній увазі, тим більшим стає навантаження. Складними вважаються вправи, де дитині потрібно робити кілька різних дій одночасно. Якщо вправу з однією правильною картинкою серед кількох запропонованих дають дитині від 1 до 2 років, то одночасні різні рухи руками та ногами в танці під музику діти можуть опановувати до шкільних років.

Але утримання уваги та аналіз 5-6 картинок водночас може виявитися значно виснажливішим за урок танцю, зокрема через залучення різних аналізаторів.

Увага — важлива психічна функція, без якої неможливий пізнавальний розвиток дитини, зокрема нормальний перебіг процесів запам’ятовування та продуктивного засвоєння матеріалу. Навіть якщо в дитини немає порушень уваги, варто забезпечити сприятливі для її розвитку умови. Зокрема варто внести до розкладу дня дитини вправи й завдання, які потребують концентрації уваги.

Кількість переглядів:
40

Наскільки була корисна ця стаття?
Не корисно
1
2
3
4
5
Дуже корисно
Не корисно
Дуже корисно