Уява – здатність генерувати цікаві та незвичні ідеї, формувати нові образи. Це ключова риса не лише для представників творчих професій: музикантів і художників. Складно уявити талановитого вченого, інженера, новатора без уяви та ідей, які б йому хотілося втілити. У цій статті ми розберемося, що таке уява, який вплив вона має на розвиток дитини та як можна розвинути креативне мислення в дітей.
Уява в дітей: навіщо вона та як впливає на дитину?
Словосполучення «багата дитяча уява» сьогодні іноді вживається в негативному контексті. «Вона надто чутлива», «У неї надто багата уява», — кажуть дорослі, коли ідеї, враження чи навіть поведінка дитини спричиняє незручності. Водночас тяжіння до творчості, здатність генерувати ідеї, знаходити незвичні рішення для звичних завдань ─ важливі та необхідні риси для будь-якої людини.
Діти, позбавлені уяви, матимуть проблеми під час спілкування з однолітками, у них може бути менше розвинена емпатія. Водночас діти з розвиненим креативним мисленням швидше запам'ятовують новий матеріал, часто більш вмотивовані та наполегливі, можуть знаходити неординарні рішення для загальновідомих і поширених завдань.
Це цікаво!
Неймовірно, але практично кожен на планеті регулярно стикається з надзвичайними практичними прикладами дитячої уяви.
Саме дитяча уява подарувала нашому світу багато відкриттів і винаходів. Шрифт Луї Брайля, електронне телебачення Філо Франсуорта, прилад для діагностики раку Джека Андрака, батут Джорджа Ніссена, снігохід (точніше, снігові сани) Жозефа Бомбардьє, електронна зубна щітка Дмитра Рєзнікова, система блокування авто з п'яним водієм Вадима Хомича… Усе це – лише мала частина дитячих інновацій, відкриттів і цікавих рішень справді великого масштабу.
Роль уяви та її розвиток у дитини
Уява – це вміння спонтанно або усвідомлено генерувати нові ідеї, формувати образи, зв'язки та навіть події. Це важлива частина роботи людського мозку, яка не тільки ключовим чином бере участь у пізнанні навколишнього світу, але й дала змогу розвинутися нашому виду.
Найчастіше ми бачимо лише поверхневі прояви уяви. Наприклад, свідомість людини часто шукає відповіді, пояснення навколишньому світу. За відсутності абсолютного знання свідомість дитини може пояснювати процеси навколишнього світу фантастичними образами. Це природна для людини риса: пояснювати для себе навколишній світ, робити його зрозумілим, адаптуватися до зовнішніх умов (нехай навіть не до кінця усвідомлюючи їх суть).
Глибші прояви уяви лежать у сприйнятті, візуалізації та трансформації досвіду, який сама дитина не відчуває. Це можуть бути як переживання однолітків і дорослих, так й уявлення та засвоєння принципово нової інформації (наприклад, зі шкільних предметів). Дітям із розвиненою уявою простіше освоїтися в колективі, легше зрозуміти співрозмовника. Крім того, вони можуть бути успішнішими в навчанні, дуже яскраво собі уявляючи матеріал кожного уроку, немов вплітаючи його в знайому картину світу.
Нарешті, уява безпосередньо залучена у створення абсолютно нових образів та ідей, варіантів розв’язання завдань і навіть довгострокової мотивації. Без цієї складової темпи розвитку мистецтва, науки та техніки були б значно повільнішими.
Базис для уяви – наявний досвід
«Будівельними матеріалами» для уяви стають відомі факти, бачені та сприйняті образи, досвід. На ранніх етапах (до 3 років) дитина не завжди може здивувати батьків проявами своєї уяви. З одного боку, малюк пізнає світ, йому потрібно сформувати свою базу для прояву фантазії.
З іншого боку, способи передачі такої інформації можуть бути сильно обмежені. У дитини тільки формується пам'ять, вона тільки починає опановувати механізми комунікації та самовираження. На цьому етапі основним типом уяви є відтворювальний, тобто діти намагаються відтворити та повторити звуки, образи та враження.
Як розвинути уяву?
Гра ─ це не тільки розвага, але й спосіб пізнання навколишнього світу, здобуття та тренування певних навичок і вмінь. Ігрова форма досить захоплива, щоб зробити корисні вправи цікавими для малюка, знизити дискомфорт, який неминуче виникає в процесі інтенсивного розвитку.
Розвивальні ігри побудовані навколо цікавої активності, корисних вправ і завдань. Не винятком є й ігри на уяву, де дитина може розкрити свої креативні здібності в безпечному та конструктивному середовищі.
Залежно від віку дитини відрізнятимуться й ігри, з кожним роком пропонуючи дедалі складніші умови. Можна виділити кілька загальних принципів поділу таких ігор залежно від віку малюка.
Розвивальні ігри для різного віку
До 3 років. У цьому віці дитині важливо сформувати свою «картотеку образів», для чого намагайтеся підтримувати природну цікавість малюка. Говоріть із ним, показуйте цікаві об'єкти, дозвольте йому познайомитися з деталями, які його цікавлять, побачити, почути та відчути нове.
У цей період також додається поступовий перехід від виняткового сприйняття до «уявлення» або вгадування образу. Базова вправа може бути такою: візьміть кілька знайомих дитині дитячих іграшок і закопайте їх під невеликим шаром піску, приховавши з поля зору. Потім разом із дитиною спробуйте повільно їх знайти, домігшись поступового ефекту впізнавання. Дитина повинна не тільки мати можливість упізнати знайомий об'єкт, а й передбачити подальші пошуки та знахідки.
Ця ніби-то проста вправа, що розвиває дрібну моторику, уяву та увагу дитини, може добре підійти як для найменших (де вони радше грають роль спостерігача), так і для дітей 2-3 річного віку. Крім того, тут також підійде залучення малюка до приготування нескладних страв. Він може, наприклад, мити овочі, перемішувати салат, додавати інгредієнти тощо.
До 2-3 річного віку також має сенс спробувати творчі ігри, де дитина може малювати пальчиковими фарбами, ниткою, створювати віддзеркалене зображення. Тут важливо підтримувати творчість дитини, а не виконувати всі завдання за неї.
4-5 років. Цей період характерний розвиненішими когнітивними та комунікативними здібностями. Малюкові вже зазвичай доступні логічні операції порівняння, винятку, групування тощо. Тут можуть непогано себе показати рольові ігри та моделювання (хоча багато дітей виявляють до них інтерес трохи раніше), а також ігри на доповнення наявних елементів: домалюй картинку, доповни історію тощо.
Сьогодні існує велика кількість подібних ігор, вони також представлені як додатки для смартфона та комп'ютера. Тут важливо дотриматися балансу, давати «креативне навантаження» рівномірно, поєднувати його з руховою активністю, розвитком дрібної моторики, мовлення, із соціальною взаємодією (командні ігри) тощо.
Це цікаво!
Серед таких ігор варто відзначити варіанти без заготовленого заздалегідь рішення або сюжету. Наприклад, коли дитині необхідно скласти історію з випадково сформованого набору зображень (наприклад, кубики, де на кожній стороні є унікальна картинка). Такі ігри можуть привчити дитину не шукати правильної відповіді, а намагатися діяти в «полі невідомого», не боятися застосовувати свої креативні здібності.
6-7 років. У цьому віці основна увага батьків спрямована на підготовку малюка до школи. Такі заняття можуть добре поєднуватися з розвивальними іграми на уяву. У цьому віці вони стають значно складнішими, у них менше заготовлених елементів і більше активної участі малюка. Крім інтерпретації абстрактних малюнків, дитині можна запропонувати:
створити справжній театр тіней, придумати сюжет і разом виконати в ньому ролі;
придумати та зобразити новий прилад, який допоможе в господарстві;
зіграти в ускладнений варіант «Вірю – не вірю», де малюк має спочатку визначити, яка розповідь правдива, а яка вигадана (після кількох спроб важливо помінятися ролями, запропонувати дитині самій навести приклади неймовірних фактів);
придумати незвичайні застосування звичним речам;
спробувати одну або кілька розвивальних настільних ігор.
Ви, напевно, помітили!
Придумування й зображення нового приладу може виявитися тренуванням перед створенням справжнього винаходу або цікавої ідеї (яку, можливо, вже реалізували). Своєю чергою незвичне застосування вже доступних предметів може виявитися таким самим тренуванням перед створенням корисної моделі чи рацпропозиції.
8+ років. Мабуть, найцікавіший вік для виробників настільних і відеоігор. Саме для категорії 8+ років створено більшість розвивальних і розважальних проєктів, змагань, креативних мозкових штурмів та ігор. Тут важливо дотримуватися балансу між видами активності, чергувати активні ігри, соціальну взаємодію та розумові навантаження.
Підіб’ємо підсумки
Варто зауважити, що для кожного віку характерні свої особливості ігор. Важливо розуміти, що кожна дитина – індивідуальність, вона може мати свої вподобання, особливості та переваги. Буває, що дитяча уява просто перестрибує через вікові категорії, генеруючи нові винаходи вже у віці до 4 років.
Намагайтеся підтримувати творчі пориви дитини. Завдання дорослих – не обмежувати потенціал і креативне мислення малюка, а допомогти йому спрямувати свої зусилля в конструктивне річище, якнайкраще застосувати свої здібності. Найчастіше не стільки багата фантазія, скільки нереалізований творчий потенціал може стати причиною незвичайних і клопітких для дорослих експериментів.
