Багато батьків ставлять собі питання: як навчити свою дитину поваги до старших, правил поведінки, норм етикету. Однак багато дітей, які порушують суспільні норми поведінки, цілком розуміють свої дії, їхня протидія нормам абсолютно усвідомлена. Насправді перед батьками стоїть набагато складніше завдання: розвинути соціальний інтелект дитини, навчити поводитися й тримати себе в колективі, розвинути соціальні навички, емпатію, прищепити здорові цінності. Саме це дасть змогу дитині знаходити спільну мову з однолітками й дорослими, сформувати здорові тісні зв'язки, зробить її доросле життя легшим і щасливішим.
Соціальний розвиток дитини: соціалізація й хороші манери
Заведено вважати, що вихована дитина поважає старших, чемно вітається, прощається, дякує за добрі вчинки й поради, поступається місцем старшим у громадському транспорті. Саме на ці показники найчастіше звертають увагу батьки, коли турбуються про виховання дитини. Але виховання не обмежується лише цими правилами, навіть шкільне життя вимагатиме від дитини значно більших навичок, знань і вмінь. І тут важливо чітко розуміти, чого саме потрібно навчити дитину, на чому будуються уявлення про культуру.
На чому будується культура й соціальний розвиток?
Прищеплення культурних норм, цінностей та правил поведінки сьогодні тісно пов'язані з соціальними якостями й навичками, умінням поводитися в суспільстві, знаходити спільну мову з однолітками та старшими. Процес формування таких складових у дитини називається соціалізацією. Її первинний етап починається вже від народження, коли батьки бачать перші спроби комунікації дитини (зазвичай через крик або плач, коли малюк відчуває дискомфорт). Сім'я залишається важливим інститутом соціалізації й пізніше, коли в житті дитини з'являється школа, клуби за інтересами й компанії однолітків.
Саме сім'я допомагає дитині зрозуміти базові принципи взаємодії в суспільстві й розвинути необхідні навички. Зазвичай виокремлюють три базові складові соціалізації та інкультурації (прищеплення культури):
цінності — саме батьки вперше розповідають дитині, що добре й що погано, пояснюють, що важливо в житті, чого або яких якостей слід прагнути;
норми — це більш конкретні правила поведінки, яких має дотримуватися дитина: не бери чужого без дозволу, не завдавай шкоди іншим, вітайся з дорослими й однолітками тощо;
санкції — це відповідна реакція суспільства й окремої людини на порушення норм або суперечність цінностям (коли батьки кажуть: «Не спілкуйся з тією дитиною, вона б'ється й не вітається», дитині транслюється правило: «За бійку й неввічливість можуть перестати спілкуватися»).
Це важливо знати!
Хочуть цього батьки чи ні, дитина буде соціалізуватися, переймати та приміряти на себе їхню поведінку, бачити в них приклад. Як хороший, так і поганий. Саме тому фахівці рекомендують підкріплювати всі слова ділом, особисто показуючи правильний вчинок, демонструючи й прищеплюючи потрібні якості.
Усвідомлена культура чи прості правила?
Найпростіший підхід — змусити дитину завчити правила й суворо стежити за їх виконанням. Він вважається найменш ефективним, що більше, дитина може свідомо порушувати правила, коли контроль батьків слабшає або як протест.
Більш ефективним і корисним варіантом буде формування уявлення про те, чому саме слід дотримуватися норм і правил ввічливості. Річ у тім, що більшість подібних норм має цілком раціональне підґрунтя й чітку мету, яку дитині важливо усвідомити.
Крім того, такий підхід передбачає розвиток емпатії (вміння співпереживати іншим), спостережливості, прозорливості й уміння орієнтуватися в соціальному середовищі. У майбутньому такі навички й риси будуть дуже корисними, а усвідомлена соціалізація спростить адаптацію в школі, на роботі, під час знайомства з іншою культурою.
Поради батькам
Для збалансованого розвитку дитини намагайтеся відмовитися від механічного заучування й первинних суворих покарань. Виховання дитини не завершити за один вечір. Це тривалий процес, за підсумком якого дитина повинна стати соціально розвиненою, а не закомплексованою. Виключно негативна мотивація викличе додатковий стрес, може принести значно більше проблем у майбутньому.
Головним елементом такого виховання має стати пояснення, чому варто діяти так, а не інакше. Одночасно з цим, якщо дитина порушила норми чи правила культурної поведінки, важливо дізнатися причину. Нерідко в ситуації відповідальні кілька учасників, або дитина просто не знає, як діяти в складних і заплутаних умовах. Такий підхід допоможе вам не тільки детальніше зрозуміти хід думок і переживань, але й сформує міцніший зв'язок між дитиною й батьками.
Що для цього необхідно?
Говоріть, діліться думками, пояснюйте дитині свої вчинки й вчинки інших людей.
Це допоможе дитині краще розуміти соціальну реальність навколо, орієнтуватися в мотивації інших, приймати зважені рішення.
Розповідаючи про норми й правила поведінки, пояснюйте їхнє походження, наводьте наочні приклади.
Сьогодні для цього існують не тільки спеціальні соціально навчальні дитячі книжки, мультфільми, але й мініфільми. Вони покликані показати, як саме культурна поведінка може вплинути на ситуацію. Приділіть увагу актуальним для дитини прикладам, максимально схожим на те, з чим їй доведеться мати справу найближчим часом.
Разом читайте книжки, дивіться фільми й обговорюйте поведінку персонажів.
Тут батьки зможуть побачити, наскільки дитина розуміє ситуацію, як би вона оцінила її, бувши учасником. Крім того, варто поставити себе на місце головного героя або його антагоніста, пояснити мотивацію й запропонувати свій варіант дій. Це не тільки корисна вправа, але й захоплива гра. Чим старша дитина, тим із серйознішими творами вона буде знайомитись, тим складнішим і заплутанішим буде соціальний контекст.
Підтримуйте захоплення дитини.
Клуб за інтересами, спортивна або творча секція під наглядом дорослих — набагато сприятливіше середовище для соціального розвитку дитини, ніж безконтрольне спілкування з однолітками надворі. Тут діти не тільки мають схожі інтереси, але й можуть навчитися працювати в команді, разом досягати потрібного результату.
Проявляйте розумну соціальну активність разом із дитиною.
Вміння дбати про інших, прикладати сили для зміни світу на краще — важлива навичка, яку варто заохочувати. Це може бути як найпростіший суботник, так і складніша допомога громадським організаціям та соціальним службам. Тут головне — показати дитині, як саме теоретичні цінності можуть вплинути на життя людей, сформувати позитивний досвід.
Особистий приклад завжди перед очима.
Прищеплюючи повагу до старших, намагайтеся самі показувати правильний приклад. Не допускайте у своїх словах або поведінці того, чого не хотіли б побачити з боку дитини. Наслідування – один із природних базових механізмів навчання.
Враховуйте доступність інформації.
Сучасна реальність така, що все, що ви не захочете показувати дитині, вона зможе знайти в інтернеті. Обмежити дитину від такого впливу вдасться лише частково й тільки на певному етапі її життя (до речі, досить короткому). Це означає, що важливо від початку навчити дитину правильних цінностей та норм, пояснити, чому вони кращі.
